Нормальне життя: Швеція
ТРЕНДИ
Шведська модель або скандинавська модель — це політична ідеологія, яка виникла в 1930-х роках як компроміс між інтересами ринкової економіки в зростанні та прибутковості та зусиллями соціал-демократів і соціал-лібералів щодо вирівнювання соціальної політики, своєрідна ідея народного дому, яка вилилася в неписаний суспільний договір.
Шведські історики вважають, що джерела появи Північної моделі балансу ринкової економіки та соціальної справедливості виникли з тенет фермерських та млинарських місцевих спільнот ХІХ століття. Суттєвим чинником подальшого прогресу суспільної угоди став баланс потужного розвитку та організованості роботодавців та профспілок, які врівноважували інтереси працівників та підприємців.
В Україні багато хто вважає, що в Швеції непогані стандарти життя та рівень зарплат, але водночас достатньо високі податки. Все це має місце, але варто детальніше розглянути як це працює в реальному житті. Наприклад, мало хто знає, що в Швеції може бути повністю нульова ставка для підприємців, які не досягають фінансового успіху, навпаки, високий податок до 70-80 відсотків зростає для оподаткування надприбутків.
Така система має на меті балансувати рівень життя всього суспільства. Скажімо, людина має соціально затребувану, однак малооплачувану роботу. Де вона має мешкати в умовах високих цін на житло? Виявляється це не проблема. Законодавці встановлюють максимальний рівень оренди житла, існують спеціальні програми соціальної оренди, при якій людина сплачує незначний відсоток від прибутку, а решту оплачує держава, звісно з бюджетних надходжень від багатих верств суспільства.
Але не всі так безхмарно. Життя триває, проблеми з мігрантами, ковідом, прискорили наростання кризи в системі правильного життя. Квартир не хватає, багато дешевого житла було задешево приватизовано спритними шведами в 90-і роки. Тому вже немає стабільного соціал-демократичного уряду, в 2021 році навіть відбулась відставка уряду Стефана Льовена, що стало першим таким випадком висловлення недовіри уряду, до речі, саме з причини внесення змін в порядок оренди житла, що негативно оцінено більшістю громадян та політиків.
Муніципалітети і далі будують соціальне житло за бюджетні кошти, але вже не встигають за потребами, колишні успіхи побудови типового соціального житла вже у минулому. Тому черга на таке житло триває до 10 років, а ті, хто вже встигли його отримати — здають втридорога на чорному ринку. Інколи ситуація в Швеції нагадує події в СРСР напередодні перебудови. Житло стає гіршої якості, люди бажають зберегти безоплатні пільги, але бажають високої якості отриманих послуг.
Але ж Швеція невелика країна, тому без мігрантів та переселенців, могли втримувати ситуацію, тепер у великих містах більше половини мешканців мігранти, ковід наніс удар по економіці, майбутні перспективи розвитку країни під питанням.
Наскільки модель шведського соціалізму підходить іншим країнам? Важке питання, в основі моделі менталітет довіри всередині шведського суспільства, високий ступінь солідарності. В світі є чимало прихильників використання шведського досвіду, наприклад, Берні Сандерс в США. Однак, без врахування специфіки кожної країни, перенесення досвіду буде вкрай негативним.
Головне що залишиться - це вкрай гуманістична, людяна складова ідеології "народного дому", як ще називають шведську модель, де панує високий рівень поваги, культури, зайнятості та перерозподілу ресурсів заради виключення крайнощів - бідності та надмірного споживання. Час покаже, особливо майбутня фінансова криза, наскільки шведська модель зможе адаптуватися та знову стати переможцем у боротьбі за повноцінне та забезпечене існування власних громадян