Американська партійна система: більше, ніж двопартійність
ПОЛІТИКА
Довгий час в українському суспільстві існує поверхове ставлення до двопартійної системи США. Думка що дві потужні фінансово-політичні групи змагаються за владу є хибною. Кожна партія є платформою, майданчиком для змагання різних груп інтересів, які мають різні погляди на майбутнє США
Сучасна двопартійна система в США існує з 1856 року, з того часу ніхто не зміг конкурувати у боротьбі за владу з Демократичною та Республіканською партіями. В чому секрет довговічності цієї системи? На мій погляд, є дві суттєві чинники стабільності двопартійності в США:
1. Свобода виразу політичних ідей. Кожна з партій є дахом, платформою, яка складається з необмеженої кількості вільно конкуруючих політичних груп. Авторитетний лідер може отримати підтримку і навіть бути висунений як кандидат, навіть якщо він не належить не тільки до фракції, а й до партії взагалі.
2. Фракційний поділ. В Конгресі, Сенаті, на місцевому рівні перемагають на представники партії, а члени певної платформи, які згодом об’єднуються у внутрішньопартійні фракції.
3. Відкритість та готовність до інтеграції. Більшість фракцій, час від часу, вступають у коаліції з іншими фракціями, можуть брати на озброєння кращі програмні засади чи ідеї опонентів, навіть з інших партій чи безпартійних.
Більш ґрунтовно ми розглянемо ідеї та позиції головних фракцій у окремих матеріалах, які вийдуть згодом, а зараз констатуємо факт: незмінність та стабільність двопартійної системи США залежить не від авторитарності та жорсткості партійних структур, а від наявності всіх можливостей до реалізації ідейних та лідерських амбіцій всередині тієї чи іншої партії, тобто, немає потреби у створенні третього партійного майданчика.
Однак, ніщо не буває вічним. Протягом історії були спроби з боку соціалістів, лібертаріанців, якось порушити стабільність політичної системи, але ці спроби не знаходили підтримки у суспільстві. В той же час, варто зазначити що значна кількість аналітиків очікує на чергову спробу визначити третій шлях американської партійної політики. Ще у 2021 році дослідження інституту Gallup довело готовність американського суспільства до появи третьої сили – близько двох третин опитаних вважали появу третьої партійної сили як корисне для США.
Черговою спробою представити таку силу є партія «Вперед», серед засновників котрої є відомі у минулому партійні лідери республіканців та демократів. Нова сила намагається протиставити себе як лівим, так і правим, спробувати запропонувати альтернативу усталеній системі, яка все частіше дає збій в нових умовах пандемій та війн.
Партія базується на об'єднанні трьох організацій. Перша - рух Renew America Movement, створений 2021 року колишніми республіканцями з адміністрацій Рональда Рейгана, Джорджа Буша-старшого, Джорджа Буша-молодшого та Дональда Трампа. Другим учасником є партія колишнього демократичного кандидата у президенти США Ендрю Янга. Третьою силою став рух Serve America Movement - група колишніх республіканців, демократів та незалежних політиків, наближених до колишнього конгресмена-республіканця Девіда Джоллі.
Центризм та відсутність яскравих ідей поки що не призвели до бажаного результату. Фракції двох пануючих партій пропонують все різноманіття поглядів, один тільки Трамп чого вартує. Тож в наступній статті ми розглянемо більш детально основні фракцій Республіканської партії, судячи з електоральної популярності екзальтованих лідерів, в тому числі Ріші Равасвамі, виборці республіканців втомилися від консервативних позицій, потребують харизматичних лідерів, які протиставляють себе звичному політичному середовищу та істеблішменту в медіа.